BECOMING A WELCOMING PARISH

 

 

       Our vibrant parish programme (Vision 2020) is about half way through its planned mission. The essence of the programme is to have a pastoral plan, build community, build up the Kingdom of God, and to prepare the faithful for our ultimate destiny in life.

       On a purely practical level, becoming a parish or a community is one which is the key to the success of our plans.

       The church is a family, God is a relationship, and the parish is the heart and soul of God’s plan for us.

       Yes, the parish is God’s will for his church. The first apostles and disciples travelled around the known world, preaching the Gospel, and building communities whose jobs it was to keep and nurture the faith. Parishes are as old as the church itself.

       Hospitality and service is the main feature of any Christian community. Hospitality by it definition means being welcoming and friendly to guests, travellers, and foreigners. Our ability to be hospitable is a sign of our Christion maturity. It’s almost as if the honour of the entire community is at stake. Yes, it’s that important and that necessary. Our ability to be hospitable is really our way of life, not a job or task we should perform.

       As important as this is, it is also a very simple thing to do. Being welcoming is part of our human nature. But unfortunately you can find so many parishes which are not hospitable but on the contrary very self-centred.

       We need a plan. We need to follow it. Each parish council should start by having an effective hospitality committee. People need to plan their work and really should be trained for it. Every parishioner should take on the role of being a host, not just a guest at the church. We must greet every stranger we see. We must make them feel at home amongst us and we must ask them to stay and to come again.

       Inviting people to prayer and service is also an important aspect of parish community life.

       Coffee and meals after the Divine Liturgy is already a way of life in some parishes but this should be done in all our parishes each Sunday. Our family must be encouraged to meet and talk to each other.

       You can never stress enough the need to personally interact with guests. The priest can and should be welcoming from the altar but, in a parish, every member of the parish has an obligation to be welcoming.

       We all have different gifts from God. God needs each of us to use them to build up His Kingdom.

____________________________________________________

 

 

       Наша програма живої парафії (Vision 2020) знаходиться приблизно на півдорозі запланованої місії . Суть програми полягає в тому, щоб мати душпастирський план, збудувати спільноту, підкріпити Царство Боже , і підготувати віруючих до нашої кінцевої мети в житті.

       На чисто практичному рівні, зміцнення парафії чи громади є ключем до успіху наших планів.

       Церква є сім’я, Бог є відносини, і парафія є серцем і душею Божого плану для нас.

       Так, парафія – це Божа воля для його церкви. Перші апостоли і учні подорожували навколо відомого світу, проповідуючи Євангеліє, а також створюючи громади, метою чого було збереження і розвиток віри. Парафії настільки ж старі, як і сама церква.

       Гостинність і обслуга є головною особливістю будь-якого християнської спільноти. Бути гостинним – означає бути привітним і доброзичливими для гостей, мандрівників та іноземців. Наша здатність бути гостинним є ознакою нашого християнської зрілості. Від цього так би мовити залежить честь всієї парафії чи громади. Так , це так важливо і необхідно. Наша здатність бути гостинними насправді це наш спосіб життя, а не робота або завдання, яке ми повинні виконати.

       Незважаючи на важливість цього, це надзвичайно проста річ у виконанні. Бути привітними є частиною нашої людської природи . Але на жаль, ви можете знайти так багато парафій, які не є гостинними а , навпаки , дуже егоцентричними.

       Нам потрібен план . І ми повинні його дотримуватися . Кожна парафіяльна рада повинен починати зі створення комітету гостинності. Люди повинні планувати свою роботу і дійсно повинні бути підготовлені до цього. Кожен парафіянин повинен взяти на себе роль господаря, а не просто бути гостем в церкві . Ми повинні вітати кожного незнайомця, що ми бачимо в церкві . Ми повинні прикласти зусиль для того, щоб вони відчули себе як вдома серед нас, щоб вони хотіли залишитися з нами і прийти знову до церкви.

Запрошення людей до молитви і богослужіння також є важливим аспектом парафіяльного життя.

       Кава і обід після Божественної Літургії – це спосіб спілкування в деяких парафіях, але це повинно бути зроблено в усіх наших парафіях щонеділі. Нам слід заохочувати наші родини до спілкування .

       Неможливо перебільшити необхідність особистого спілкування з гостями. Священик може і повинен вітати гостей в церкві, але, в парафії кожен зобов’язаний бути привітним.

       Кожен з нас має інший Божий дар. Бог потребує використовувати кожен з них, щоб будувати Його Царство.