22 серпня 2025 року у храмі Святого Йосифа у Вінніпезі відбулася заупокійна Божественна Літургія за владикою Петром Стасюком, ЧНІ, єпископом-емеритом Мельбурнської єпархії УГКЦ. Очолив богослужіння митрополит Вінніпезький Лаврентій Гуцуляк.
Разом із ним співслужили владика-емерит Стефан Сорока, єпископ Едмонтонської єпархії владика Давид Мотюк, єпископ-помічник Вінніпезької архиєпархії владика Андрій Рабій, а також владика-емерит Русинської Греко-Католицької Церкви Джон Стівен Пазак, ЧНІ.
Перегляньте повну Божественну Літургію тут.
«Чи любиш Мене? – Паси мої вівці»
У проповіді митрополит Лаврентій наголосив, що все життя владики Петра було відповіддю на слова Христа до апостола Петра: «Чи любиш Мене?… Паси мої вівці».
«Як добрий пастир, владика Петро брав до серця відповідальність за ввірене йому стадо. Він приймав виклики, які приносило служіння – як пароха, ректора Колегії Святого Володимира, чи єпископа для українців Австралії й Океанії, – та завжди знаходив силу у молитві й покликанні, яке отримав від Господа. Він чув у серці слова Спасителя: “Паси мої ягнята, паси мої вівці”», – сказав проповідник.
Митрополит Лаврентій також пригадав смирення та послух владики Петра, коли той погодився прийняти несподіваний заклик служити далеко від рідної землі:
«Коли прийшло повідомлення з Риму про призначення до Австралії, владика Петро спершу вагався, навіть відмовився, але згодом відповів “так”, бо знав, що це є послух і що в цьому полягає його покликання», – підкреслив митрополит Вінніпезький.
Лист співчуття владики Миколи кардинала Бичка
Наприкінці Літургії було зачитано лист від владики Миколи кардинала Бичка, єпископа Мельбурнської єпархії УГКЦ.
У ньому архиєрей передав щирі співчуття родині владики Петра, згромадженню редемптористів та всім вірним. Він наголосив, що владика Петро завжди з гордістю називав себе канадійцем, але водночас із вдячністю прийняв покликання стати «австралійцем у Божому задумі».
«Бог у своєму Провидінні повів його шляхами Канади й Австралії. Майже три десятиліття він служив тутешнім вірним із великою відданістю. Його життя було свідченням радості, вдячності та любові до Церкви», – йдеться у листі.
Кардинал Бичок подякував усім, хто піклувався про владику Петра у його останні роки, зокрема родині, духовенству, медичним працівникам і сестрам служебницям. «Ваше милосердя дозволило йому провести свої останні дні у гідності та мирі, у відчутті любові й молитви», – написав він.
Завершуючи, владика Микола зазначив, що незабаром в Австралії вірні матимуть змогу віддати шану владиці Петрові, коли його тіло прибуде до Мельбурна, де він буде похований у крипті катедрального собору Святих Петра і Павла.
Слова Лицарів Колумба
Від імені Лицарів Колумба слово мав Майкл Ризак, який пригадав періоди служіння владики Петра в Канаді – у Торонто, Робліні та інших місцях, де архиєрей особливу увагу приділяв молоді.
«Його простота, гумор і щирість відкривали серця. Він був другом для молоді, священників, семінаристів, сестер, парафіян і для мене особисто. Він надихнув мене стати Лицарем Колумба, і це рішення вплинуло на моє життя», – сказав пан Ризак.
Після цього він зачитав особливу молитву Лицарів за упокій душі владики Петра, у якій просив Господа прийняти його до небесної батьківщини.
Подяка від редемптористів
Від Згромадження Найсвятішого Ізбавителя подяку висловив о. Ларрі Кондра. Він відзначив присутність численних єпископів та священників, які об’єдналися у молитві за владику Петра.
«Дякуємо всім, хто вчора і сьогодні розділив із нами цей час молитви і прощання. Нехай Господь прийме душу нашого співбрата у свої обійми», – сказав він.
Останнє цілування
Після Божественної Літургії було відслужено панахиду. Відтак духовенство, рідні та всі вірні підходили до домовини для останнього цілування. Після спільної молитви домовину закрили й винесли з храму Святого Йосифа.
Опісля тіло владики перевезуть до рідного міста Роблін. У суботу, 23 серпня, після обіду там буде відслужена заупокійна Божественна Літургія. Згодом владику Петра відправлять до Австралії, де він знайде свій останній спочинок у крипті катедрального собору Святих Петра і Павла в Мельбурні.
Пресслужба Вінніпезької архиєпархії УГКЦ
